Комп’ютерна тривожність

Серед факторів, що впливають на зниження ефективності комп’ютеризації, ряд дослідників виділяє феномен комп’ютерної тривожності. Поведінка в стані комп’ютерної тривожності характеризується надмірною обережністю при використанні комп’ютерів, негативними зауваженнями з приводу ЕОМ (електронно-обчислювальних машин) та інформатики, спробами скоротити час використання комп’ютера і навіть униканням самих комп’ютерів і місць, де вони знаходяться. Комп’ютерна тривожність досить поширене явище.

Комп’ютерна тривожність – це переживання, що виникає при безпосередньому використанні або при обмірковуванні (обговоренні) можливості використання ЕОМ. Встановлено, що висока комп'ютерна тривожність негативно позначається на успішності навчання роботі на комп'ютері, хоча дослідження чинників, що впливають на комп'ютерну тривожність, носять достатньо суперечливий характер, а методики, призначені для її вимірювання, дозволяють оцінити тільки окремі аспекти цього явища.

Дослідження станів людини при роботі на комп’ютері дозволили визначити, що комп’ютерна боязнь має індивідуальні особливості, пов’язані з характером людини, освітою. Їх якісний аналіз показав, що суб’єктивно розрізняються наступні види комп’ютерної тривожності:

•  боязнь зіпсувати, зламати що-небудь;
•  відчуття незнання, невміння;
•  боязнь техніки, математики;
•  боязнь за своє здоров’я;
•  страх нового, незнайомого;
•  відчуття загрози інтелектуальної самооцінки;
•  відчуття дефіциту часу.

Найчастіше зустрічаються мотивування, пов’язані з відчуттям незнання, невміння. Близьким до даного типу комп’ютерної тривожності і наступним за частотою згадування є страх зробити щось не так, зламати, зіпсувати. Причому більш детальний розбір подібних ситуацій показав, що причини виникнення подібного страху різні: дорожнеча обладнання, боязнь нашкодити іншим людям, потрапити в халепу, знищити певну інформацію – працю багатьох людей і т.д.

Наступний тип комп’ютерної тривожності суб’єктивно пов’язується з інноваційними труднощами. Комп’ютер, як і все нове дається важко, лякає незнайома термінологія, кількість нової інформації, складність пов’язування одержаних знань з попереднім досвідом і т.д.

Інший вид комп’ютерної тривожності – відчуття дефіциту часу, коли здається, що за даний час неможливо все зрозуміти і запам’ятати, вирішити поставлене завдання.

Ті користувачі, які раніше не були пов’язані з технікою і математикою, у яких був досвід невдач в освоєнні точних наук, часто відзначали, що в їхній свідомості комп’ютер з’єднався зі страхом перед математичними дисциплінами, виглядає складним і навіть недоступним технічним пристроєм.

Інтелектуальний бар’єр пов’язаний із специфічним статусом комп’ютера виникає не у всіх користувачів. Даний вид комп’ютерної тривожності проявляється у бажанні сліпо довіритися комп’ютеру або, навпаки, чинити опір незрозумілому. Людині здається, що ЕОМ настільки пригнічує його інтелектуально, що навіть можна розучитися мислити самостійно.

Ще один вид комп’ютерної тривоги пов’язаний з тим, що робота на комп’ютері може стати причиною погіршення здоров’я. Особливо часто даний тип комп’ютерної тривожності проявляється як би опосередковано – власний страх пригнічує і переноситься на інших.

Таким чином, аналіз причин виникнення комп’ютерної тривожності і її видів дозволяє виділити певні моменти, які необхідно враховувати при організації взаємодії з комп’ютером, особливо на ранніх етапах освоєння. Необхідна попередня підготовка користувача до спілкування з комп’ютером, якийсь «адаптаційний період». 

У ході «адаптаційного періоду» суб’єкт повинен сам побудувати адекватну завданням навчання суб’єктивну ситуацію взаємодії з ЕОМ. Створення адекватної завданням навчання ситуації сприяє усвідомлення користувачем місця комп’ютера в його власній життєдіяльності, вироблення уявлення про комп’ютер як засобу діяльності, нововведенні не тільки в технічному, а й у психологічному плані.